Антикризові пропозиції концерну «Електрон»

23.04.2020

22 квітня 2020 р. відбулася відеоконференція "Обговорення проблемних питань машино- та приладобудівної галузей промисловості в економічній та податковій сферах".


Участь у конференції взяли голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ Данило Гетманцев, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку ВРУ                          Дмитро Киселевський, керівництво Федерації роботодавців України та представники провідних машинобудівних підприємств України - всього понад 25 учасників.


Головною темою стало питання підтримки машино- та приладобудування як базових галузей промисловості в умовах пандемії коронавірусу та масштабної світової економічної кризи. Учасники підкреслили, що на відміну від більшості країн світу, які йдуть шляхом закриття своїх економік та їх всебічної підтримки, Україна все більше узалежнюється від імпорту продукції, в тому числі й тієї, що може бути вироблена в нашій країні. Цей процес набуває загрозливих масштабів і при незахищеному внутрішньому ринку може безповоротно знищити промислові підприємства, навіть - цілі галузі України та заблокує створення нових. І це при тому, що через введення карантину в світі до України вже повернулось понад 2 млн. заробітчан.


На цій проблемі і пов`язаних з нею питаннях наголосив заступник голови правління ПрАТ "Концерн Електрон" Іван Кузовкін.


"Електрон" - це група підприємств, які розташовані у Львові. А західні області України є основним регіоном з високою часткою трудових мігрантів. Машинобудівна галузь може створити для них багато нових робочих місць. Але для цього потрібно завантажити підприємства галузі замовленнями хоча б на середньострокову перспективу і розробити програми їх державної підтримки та стимулювання.


Як підкреслив Іван Кузовкін, серед пріоритетних кроків щодо підтримки машинобудівників є удосконалення низки норм Закону України "Про публічні закупівлі". Йдеться про те, що сьогодні основними конкурентами вітчизняних підприємств, що виготовляють транспорт і сільгосптехніку є білоруські і турецькі виробники. І в Білорусії, і в Туреччині діють спеціальні економічні зони, в яких підприємства звільнені на 5-10 років від оподаткування та митних зборів. І тому ми сьогодні бачимо з їх боку активний ціновий демпінг на території України. Крім того, Україна досі є членом угоди вільної торгівлі в рамках СНД, що дозволяє білоруському транспорту абсолютно безмитно потрапляти на територію України. І в той же час українські виробники сплачують всі податки і збори при ввезені комплектації і запчастин критичного імпорту.


Тому доцільно було б хоча б тимчасово звільнити вітчизняних виробників від мит і ПДВ на ввіз запчастин критичного імпорту, які не виробляються в Україні або зробити програму часткової компенсації вартості українського продукту для його покупців.


Ще один момент - ми бачимо, що українські державні банки і банки з державним капіталом через третю статтю Закону «Про публічні закупівлі» безперешкодно обходять систему Prozorro через програми лізингу й активно приймають участь в урядовій програмі Республіки Білорусь, що передбачає компенсацію процентної ставки: якщо якесь місто замовляє білоруські тролейбуси чи автобуси, то отримує лізинг або кредит з процентною ставкою наприклад 8% річних. Навіть більше- сьогодні є програми вже під 0-0,1 річних. А якщо купує «Електрон», «Богдан» або «Еталон» - ставка лізингу 15-16%! Такий стан речей абсолютно спотворює конкурентне середовище.


Як приклад, пропонуємо подивитися на лізингові програми, які пропонує банк з державним капіталом. Як бачимо, ці програми є дискримінаційними для українських виробництв.



Пропозиція від концерну «Електрон» - розробити дзеркальні програми підтримки національних виробників, а на період їх розробки та запровадження - заборонити державним банкам і банкам з державним капіталом підтримувати іноземних виробників через подібні програми.                          Концерн «Електрон» також пропонує обов'язково включити в програму локалізації транспорт і техніку, яка закуповується через програми лізингу – нині вони йдуть абсолютно поза регулюванням.


Заступник голови правління ПрАТ "Концерн Електрон" Іван Кузовкін звернув увагу учасників відеоконференції на ще один показовий момент: Європейський інвестиційний банк виділяє 400 млн. доларів на закупівлю комунального транспорту містами України. І ті ж білоруські та турецькі виробники, що мають пільги у своїх країнах, беруть участь в публічних торгах і демпінгують.


В той же час програма Європейського інвестиційного банку у своєму керівництві із закупівель передбачає можливість надавати 15% різницю при пільговому тарифі для товарів, які вироблені чи створені у країні замовника (визначаються як такі, що містять мінімум 30% місцевого готового продукту). Проте ця норма є рекомендаційною і жодне з міст України не скористалось можливістю надати преференції саме місцевим виробникам.


Тому пропонується (пропозиція вже подана в економічний комітет парламенту) зобов’язати замовників комунального транспорту (трамваїв, тролейбусів, автобусів, електробусів) при закупівлі транспорту за кошти Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку надавати 15% різницю при пільговому тарифі для товарів, які вироблені чи створені у країні замовника (визначаються як такі, що містять мінімум 30% місцевого готового продукту).


І нарешті, підкреслив Іван Кузовкін, слід реагувати на рішення місцевих влад і факти масової закупівлі через системи лізингу комунального транспорту, який вже був у вжитку в обхід системи Prozorro, що призвело до виводу значних коштів за кордон замість вливань в економіку держави.