Новини

Про нову ліврею для громадського транспорту Львова

29.03.2019

До концерну «Електрон» надходять прохання прокоментувати  новий варіант брендування  громадського транспорту. Одні  висловлюються «за», інші ж  його не сприймають і  віддають перевагу заводському  дизайну.


Концерн «Електрон» вже висловив свої зауваження розробникам нової лівреї, а нині спробує пояснити своє бачення громаді і  пояснити концепцію нашого власного заводського дизайну, а висновки робіть самі.


В чому  полягає різниця між  звичайним і промисловим дизайном? 


Вільний дизайнер втілює власне естетичне бачення.


Промисловий дизайнер  не  має такої свободи - йому належить  виразити  інженерну красу й цілісність речей, що будуть вироблятися на конкретному виробництві. Це  дуже складно: промисловий дизайнер мусить прагнути до максимальної  технологічності  й економічності рішення.


Головні принципи промислового дизайну:

- хороший дизайн  - ненав’язливий,  він не є декоративними об’єктом чи предметом мистецтва;
- хороший дизайн довговічний;
- хороший дизайн економить ресурси;
- хороший дизайн враховує характер технологічних процесів;
- хороший дизайн - це якомога менше дизайну: більше чистоти, більше простоти.

Головна рушійна промдизайну - призначення об'єкта. Тобто у дизайні має бути тільки те, що необхідно - ні більше, ні менше.


Критики  електронівського дизайну заявляють, що його кольорова гама не пасує до  архітектурного середовища Львова.  


Але будь де громадський транспорт  повинен чітко і виразно  виділятись  в  транспортному потоці,  а не  бути закамуфльованим під оточуюче  середовище!  Це ж не  танк чи БТР. Хоча в кольористиці  транспорту і  бронетехніки  є одне спільне  і надважливе функціональне призначення – це безпека!  В першому випадку – пасажирів у яскравому і добре помітному  трамваї чи тролейбусі, в другому – безпека екіпажу  в малопомітній техніці. 


Колір – він має значення!


І тому, хоч і не без палких  суперечок, заводськими дизайнерами був запропонований варіант з використанням  як основного жовтого кольору, а саме RAL 1016, т.з. «жовта сірка».  В процесі  неодноразового багатовимірного моделювання трамваю в жовтому кольорі було вирішено підкреслити певні елементи чорним кольором RAL 9005 «чорний бурштин», що в свою чергу виділило динамічні форми і чіткі лінії трамвайного вагона. Також хотіли підкреслити, що цей транспорт є  екологічним і тому обрали варіант з додаванням  елементів зеленого кольору, а саме RAL 6018 (жовто-зелений).


І , нарешті,  ці кольори  експлуатаційно  зручні: на  них  менше  видно пил,   дорожній бруд,  а також  чорний  нагар, що неминуче осипається з контактної мережі.  В запропонованому ж варіанті  з білими полосами як внизу вагона, так і  на даху  все це буде  виглядати, м'яко кажучи, непривабливо.

 

А тепер конкретні аргументи проти нової лівреї для  львівського транспорту:

 

1. З точки зору безпеки руху:  білий «верх» трамвая повністю зникає, розчиняється у довколишньому оточенні. Білий, так би мовити колір — це повна його відсутність. Найбільшою помилкою є відсутність сигнального кольору власне у контексті дизайну громадського транспорту. Не можна робити його «невидимкою».


2. З точки зору художника: запропонований варіант мав би перемогти у номінації «Найневиразнішого поєднання кольорів». У природі, звичайно, зустрічається така комбінація, однак завжди воно підкреслюється третім (або більше) контрастним кольором . Загальне враження від побаченого: як вилинялий після багаторазового прання, мінімум яскравості та привабливості.


3. З точки зору промислового дизайну: існує можливість значно цікавіше розподілити елементи нового пофарбування. Звичайно, насамперед, замінивши кольори на потужне, гармонійне та раціональне їх поєднання. Бо білий + жовтий виглядає як «недофарб». Білий сприймається як ґрунт, по якому мав би лягти якийсь яскравий колір. Тоді чому б не, саме як тепер, зелений?
Існуюче пофарбування (жовто-зелене) має сенс. Окрім його помітності та власного обличчя він надає нашій уяві сигнал: ЕКОЛОГІЧНІСТЬ. Важко знайти  більш позитивне, яскраве та весняне та мажорне за психологічним сприйняттям поєднання.


4. З точки зору просто людини: НАВІЩО це все?
З роками таке поєднання вже є звиклим, здалека видно трамвай/тролейбус, який очікуєш на зупинці. У нашому місті, де часто буває мряка, туман, дощ — це особливо підбадьорює. Навіщо щось змінювати, якщо існуюче цілком гарне?


Висновок: не треба шукати інакшого добра від добра, що є. Краще продумати заходи щодо збереження зовнішніх поверхонь та внутрішнього простору цих зручних та трамваїв/тролейбусів/автобусів.

 

Якщо стисло, це все.


Сподіваємось, наша  позиція  зрозуміла. Зі свого боку  ми та  наші фахівці з промислового дизайну готові  до конструктивного  обговорення нового брендування львівського транспорту з представниками  міської ради та транспортних підприємств, громадськими  активістами


прес-центр концерну "Електрон"

 

 

 


версія для друку
  • Digg
  • Send e-mail
  • Facebook
  • Google
  • Print
  • TwitThis
  • VKontakte